Вавилонська вежа Зміст Легендовані відомості | Потенційний реальний відповідник | Цікаві подробиці | Галерея зображень Вавилонської вежі | Примітки | Див. також | Навігаційне меню32°32′11″ пн. ш. 44°25′15″ сх. д. / 32.53638888891677539° пн. ш. 44.42083333336077544° сх. д. / 32.53638888891677539; 44.4208333333607754432°32′11″ пн. ш. 44°25′15″ сх. д. / 32.53638888891677539° пн. ш. 44.42083333336077544° сх. д. / 32.53638888891677539; 44.42083333336077544Human Origins. By SAMUEL LAING. Illustrated. London, Chapman & Hall, 1892 Вавилонська вежар
АссирологіяАваннаАдабАккадАкшакАшшурБад-ТібіраБорсіппаВавилонВашуканніДерДільбатГірсуДур-КурігальзуДур-ШаррукінЗабаламЗімбірІсінКазаллуКальхуКар-Тукульти-НінуртаКісураКішКутаЛагашЛарсаМарадМаріНагарНіневіяНіппурНузіСіппарТуттульТутубУммаУрУркешУрукХамазіХаранШуруппакЕрешЕрідуЕшнуннаЛаракШумерськаАккадськаАморейськаАрамейськаПротоєвфратські мовиПрототигридські мовиХуритськаКлинописУрартськаПарфянськаДавньоперськаЕламськаКультура ШумерівШумеро-аккадська міфологіяАсирійське мистецтвоБібліотека АшшурбаніпалаМистецтво ВавилоніїЗакони ХаммурапіЗакони ЕшнунниСади СемірамідиЕтеменанкіВавилонська вежаЕурмеімінанкіЗикуратЗикурат в УріЧога-ЗанбільКудурруЦиліндричні печаткиКостюм Стародавньої МесопотаміїПравителі Шумеру та АккадуВавилонські царіПравителі АссиріїГільгамешСаргон АккадськийХамурапіСін-аххе-ерібаАсархаддонАшшурбаніпалНавуходоносор IIВалтасарАмат-МамуБеросДіоген ВавилонськийКідіннуНабуріманнуНітокрісСелевк (астроном)СудінЕнхедуаннаОаннЦарі «до Потопу»Вавилонське стовпотворінняЗіусудра (Утнапіштім)ЕтанаЛугальбандаБелНімродАшшурНінСемірамідаАшшурбаніпал
ВежіВавилонСтарий ЗаповітКнига БуттяКультові споруди
Книзі БуттязикуратЕтеменанкіВавилонське стовпотворінняМесопотаміїТигруЄвфратумовоюзапишалисяВавилономзикуратЕтеменанкіЗикуратЕтеменанкіЕтеменанкіVIIVI століттяхпандусами
Вавилонська вежа
Неперевірена версія (що робити?)Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вавилонська вежа | |
|---|---|
| |
32°32′11″ пн. ш. 44°25′15″ сх. д. / 32.53638888891677539° пн. ш. 44.42083333336077544° сх. д. / 32.53638888891677539; 44.42083333336077544Координати: 32°32′11″ пн. ш. 44°25′15″ сх. д. / 32.53638888891677539° пн. ш. 44.42083333336077544° сх. д. / 32.53638888891677539; 44.42083333336077544 | |
| Країна |  Ірак[1] |
| Розташування | Хілла[1] Вавилон Вавилонія |
| Висота | бл. 90 м |
| Поверхів | 15 |
  Вавилонська вежа Вавилонська вежа (Ірак) | |
 Tower of Babel на Вікісховищі | |
Вавилонська вежа. Ілюстрація до книги Самуеля Лейнґа «Походження людини»[2] 1892
Гендрік ван Клеве III[en] «Зведення Вавилонської вежі». XVI cт. (Музей Креллер-Мюллер, Нідерланди)
«Вавилонська вежа». Автор — Lodewijk Toeput. 1587
«Вавилонська вежа». Картина Тобіаса Вергахта та Пітера Брейгеля молодшого. (Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен))
Ілюстрація до книги Атанасіуса Кірхера (Athanasius Kircher) «Turris Babel, Sive Archontologia Qua Primo Priscorum post diluvium hominum vita, mores rerumque gestarum magnitudo…» з зображенням Вавилонської вежі. Автор — Lieven Cruyl. 1679. (Музей Гетті, Каліфорнія)
Вавилонська вежа — символ сум'яття і безладу. Згадується у Книзі Буття в 11 главі. На думку сучасних вчених, таких, як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.[3]
Зміст
1 Легендовані відомості
2 Потенційний реальний відповідник
3 Цікаві подробиці
4 Галерея зображень Вавилонської вежі
5 Примітки
6 Див. також
Легендовані відомості |
За стародавньою біблійною легендою про Вавилонське стовпотворіння[4], понад чотири тисячі років тому усі люди мешкали у Месопотамії, тобто в басейні річок Тигру і Євфрату, і спілкувались однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможньо. Від цього вони дуже запишалися і вирішили побудувати вежу аж до самого неба. Вежа усе росла і росла вгору. Нарешті Бог розгнівався на нерозсудних і пихатих людей та покарав їх. Він змусив будівельників розмовляти різними мовами. Зарозумілі творці вежі, не зрозумівши один одного, занедбали будівництво та розійшлися у різні боки. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися усі мови, назвали Вавилоном.
Потенційний реальний відповідник |
На думку сучасних вчених, таких як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.[3]Зикурат Етеменанкі («Наріжний камінь небес і землі») був побудований в II тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувався і знов відбудовувався. Остання реконструкція Етеменанкі здійснилася в VII–VI століттях до нашої ери. Цей зикурат з високими сходами і пандусами мав квадратну основу зі сторонами приблизно 90 м і 91-метровою висотою.
Цікаві подробиці |
- Будівля Європарламенту спроектована у вигляді недобудованої Вавилонської вежі за картиною Пітера Брейгеля Старшого «Зведення Вавилонської вежі».
- На знайденій у 2017 р. стародавній пластині, яка належить до VI століття до нашої ери, зображений Навуходоносор II, правитель Месопотамії, і Вавилонська вежа.[5]
- Під час зведення Вавилонської вежі (й багатьох інших споруд міста Вавилону, у перекладі – «Брама Бога») застосовувалися бітумні в’яжучі матеріали: «І стала в них цегла замість каменів, а земляна смола замість вапна» («Перша книга Мойсея», 11:3).
Галерея зображень Вавилонської вежі |
Ілюстрація до книги Джона Касселля Ілюстрована історія Англії, том 1
Ілюстрація до книги Абрагама Саура "Theatrum Urbium. Warhafftige Contrafeytung...", (1610)
Ілюстрація до книги Alain Manesson Mallet "Description de L'Universe", (1683)
Невідомий автор, Кінець XVI ст., Німецький національний музей
Фрідріх Брентель (Friedrich Brentel), близько 1630
Фрідріх Брентель, 1631
Пітер Брейгель старший, 1563, (Музей історії мистецтв, Відень)
Пітер Брейгель старший, (Музей Бойманса — ван Бенінгена, Роттердам)
Лукас ван Фалькенборх, 1594, (Лувр, Париж)
Лукас ван Фалькенборх, 1595, (Mittelrhein-Museum, Кобленц, Німеччина)
Лукас ван Фалькенборх. (Стара Пінакотека, Мюнхен)
Лукас ван Фалькенборх. (Університет Брока, Сент-Кетерінс, Канада)
Лукас ван Фалькенборх ?, близько 1620, Женевський музей мистецтва і історії
Мартен ван Фалькенборх (Marten Van Valckenborch) (*1535 - †1612), Museo Nacional de Bellas Artes. Гавана
Hendrick van Cleve III. (Fondation Custodia, Париж)
Jan Christiaensz Micker, (1650)
Jan Christiaensz Micker, (1650)
Тобіас Вергахт, між 1585 та 1600, Музей-замок та художня галерея, (Норвіч, Велика Британія)
Тобіас Вергахт, Палац витончених мистецтв, Лілль
Тобіас Вергахт, Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен)
Йоос де Момпер, між 1595 та 1605, (Національний музей старовинного мистецтва, Лісабон)
Абель Ґріммер (Abel Grimmer), 1604
Антон Моцарт (Anton Mozart) (*1573 - †1625)
Pieter Schaubroeck, роки творчості з 1595 до 1607
Невідомий автор (Нідерланди), XVII ст.
Антон Жозеф фон Преннер (Австрія), 1728
Benedek Jenő молодший, 2000
Поль Ґосселін (Paul Gosselin), 2011
Примітки |
↑ аб ArchINFORMd:Track:Q265049
↑ Human Origins. By SAMUEL LAING. Illustrated. London, Chapman & Hall, 1892 англ.
↑ аб Harris, Stephen L. (2002). Understanding the Bible. McGraw-Hill. с. 50–51. ISBN 9780767429160.
↑ 1 М. 11
↑ http://invaders.com.ua/science/13351
Див. також |
- Борсіппа
- Вежа мовчання
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вавилонська вежа |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорії:
- Вежі
- Вавилон
- Старий Заповіт
- Книга Буття
- Культові споруди
(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"0.844","walltime":"1.083","ppvisitednodes":"value":6741,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":186645,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":28026,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":23,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":19,"limit":500,"unstrip-depth":"value":0,"limit":20,"unstrip-size":"value":33488,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":18,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 894.207 1 -total"," 68.75% 614.791 1 Шаблон:Пам'ятка"," 66.98% 598.981 1 Шаблон:Картка"," 43.97% 393.192 82 Шаблон:Картка/рядок"," 26.79% 239.544 19 Шаблон:Wikidata"," 15.60% 139.481 6 Шаблон:Navbox"," 10.61% 94.884 22 Шаблон:If1"," 8.16% 72.974 1 Шаблон:Wikidata/p17"," 6.29% 56.240 1 Шаблон:Стародавнє_Межиріччя"," 6.26% 55.943 1 Шаблон:Примітки"],"scribunto":"limitreport-timeusage":"value":"0.353","limit":"10.000","limitreport-memusage":"value":6649149,"limit":52428800,"limitreport-logs":"Loaded datatype quantity of P2048 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype quantity of P1101 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype quantity of P2046 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype quantity of P2234 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P186 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P149 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P84 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P112 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P2354 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype string of P969 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P669 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confign","cachereport":"origin":"mw1323","timestamp":"20190318223020","ttl":2592000,"transientcontent":false););"@context":"https://schema.org","@type":"Article","name":"u0412u0430u0432u0438u043bu043eu043du0441u044cu043au0430 u0432u0435u0436u0430","url":"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0","sameAs":"http://www.wikidata.org/entity/Q41213","mainEntity":"http://www.wikidata.org/entity/Q41213","author":"@type":"Organization","name":"u0423u0447u0430u0441u043du0438u043au0438 u043fu0440u043eu0435u043au0442u0456u0432 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","publisher":"@type":"Organization","name":"u0424u043eu043du0434 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","logo":"@type":"ImageObject","url":"https://www.wikimedia.org/static/images/wmf-hor-googpub.png","datePublished":"2006-09-13T12:37:22Z","dateModified":"2019-02-22T11:29:38Z","image":"https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/50/Pieter_Bruegel_the_Elder_-_The_Tower_of_Babel_%28Vienna%29_-_Google_Art_Project.jpg"(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgBackendResponseTime":1231,"wgHostname":"mw1323"););
